Ticket Hunt

Сервіс комбінує квиткові пропозиції організаторів і реселерів. Ціни реселерів можуть бути вище номінальних.

Ада Роговцева — життя як ода мистецтву

Її зірка загорілася ще в далекі 60-і й ось вже стільки років сяє на небосхилі театрального й кіномистецтва. Ада Роговцева зуміла стати не просто актрисою, але й прикладом патріотизму та незламного характеру.

Дочка чекіста й хлібороба

Велика актриса народилася в родині агронома та чекіста, причому батько зірки не просто служив у НКВД, а й особисто охороняв Хрущова. Дитинство дівчинки випало на роки війни, батько керував евакуацією населення з Одеси. Попри це, сім'ї Роговцевих покинути місто не вдалося, тому всі тяготи війни маленька Ада бачила на власні очі.

Ада Роговцева

Яскравим спогадом дитинства залишилася історія Нового 1942 року, коли мама, щоб хоч якось відволікти дітей від жорстокої реальності, намалювала на підлозі білою крейдою сніжинки. Вона померла лише в 53, після майже п'яти років важкої хвороби. Саме мама передала Аді свій талант і прагнення до прекрасного. Також від неї, впевнена Ада Миколаївна, дісталася мудрість всепрощення, вміння долати не тільки негаразди, а й злість оточуючих.

Зі шкільних років Ада любила сцену, виступала на концертах і у виставах, але своє майбутнє бачила в журналістських статтях та репортажах. Спробувати щастя в театральному інституті дівчину умовили подруги. І вже на першому курсі юна Ада знайшла не тільки свою життєву стезю, а й любов, Костя Степанков викладав на її курсі. Однак одружилися закохані тільки після закінчення Адою інституту, в ті роки ще не переймались піаром за будь-яку ціну, а за мораллю завжди стежили пильні очі партії. Як жартує сама актриса, до неї доходили чутки про даремність романів з нею, — «із такими треба одразу одружуватися». Особисте життя Ади Роговцевої завжди було цікавим для багатьох як шанувальників, так і журналістів, але єдиним чоловіком її життя завжди залишався Степанков.

Ада Роговцева

Після закінчення Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого Роговцева присвятила 35 років драмтеатру ім. Л. Українки в Києві, багато працювала з камерними трупами, її ім'я стало одним із символів українського театру й кіно. Багато років Ада Миколаївна ділилася своїм досвідом зі студентами, викладаючи на театральному й дикторському факультетах.

Свій творчий шлях і кар'єру вона проклала силою душі й талантом. Всупереч тому, що батько міцно пристрастився до алкоголю й не мав колишнього впливу, 18-річна Ада отримала сталінську стипендію, а через п'ять років, у 23, вона вже стала заслуженою артисткою УРСР. Тридцятирічний же ювілей «подарував» їй звання народної артистки.

Ада Роговцева

Її поема про крила

Перші ролі в кіно Роговцева зіграла ще студенткою, а за фільм «Салют, Маріє!» вона отримала премію 7-го міжнародного кінофестивалю в Москві та стала найкращою актрисою за версією журналу «Радянський екран». А ось від ролі в знаменитій кіноепопеї «Вічний зов» актриса спочатку відмовилася, віддавши перевагу догляду за новонародженою дитиною. Залучити до культового фільму її вдалося, лише надавши няню. Так дочка Ади Миколаївни провела свої перші місяці життя на знімальному майданчику, під опікою всього акторського складу. Може тому Катерина Костянтинівна і сама стала актрисою та режисером. До слова, вся сім'я Роговцевої служила і служить театральній музі, в 1996 році їх сімейний внесок в мистецтво вшанували премією «Кришталевий слон».

Ада Роговцева

Ада Миколаївна назавжди залишилася в скарбниці українського та радянського кіно, «Прапори на баштах», «Поему про крила», «Приборкання вогню» та багато інших картин, що стали класикою, важко уявити без її неповторної харизми.

В архіві Роговцевої понад півсотні ролей, робота з найбільш різноплановими режисерами та артистами. Її служіння музам чудове і в історичних драмах, і в комедіях, і в ексцентричних постановках Романа Віктюка, який наказував їй лягти на підлогу й в судомах «народжувати» свою роль. У знаменитому «Пері Гюнті» Роговцева взагалі зіграла відразу п'ять ролей.

І зараз Ада Роговцева — одна з найталановитіших та найпопулярніших акторок України. В одній лише виставі «Варшавська мелодія» вона майже 700 разів виходила на сцену, попри велику кількість артистів, які грають головну роль в цій знаменитій постановці, глядач чекає саме ролі Ади Роговцевої. Її яскраві характерні ролі не тільки запам'яталися, але й стали прикладом життєвого шляху, світогляду для багатьох шанувальників її таланту.

Ада Роговцева

Її внесок у мистецтво оцінили почесним членством в Комітеті Шевченківської премії та телеакадемії. Є в архіві Роговцевої і величезна кількість інших нагород, включаючи ордена за заслуги, княгині Ольги та Дружби.

Тільки театру й кіно виявилося мало для Ади Роговцевої, творчість охоплює все її життя, вона пише вірші, великий попит мають і мемуари про чоловіка «Мій Костя». Це справжня любов, що пройшла випробування часом і залишилася в її серці навічно. За визнанням багатьох шанувальників великої актриси, її почуття до чоловіка й ода любові, викладена в книзі, стали яскравим прикладом своєрідної «серенади» справжньої Жінки. Так могла написати тільки величезної сили душа, «його Ада». У 2012 після тривалої хвороби помер їх зі Степанковим син, Костянтин. Ця біль також лягла рядками в мемуарах Ади Миколаївни, знайшовши в них втіху.

Ада Роговцева

Перемогою сильної особистості стало й те, що ще в молодості Роговцева могла покинути Україну, перебравшись до Москви. Однак велика актриса обрала інший шлях, залишившись в Києві й підкоривши не тільки Москву, але й глядачів усього Союзу та світу. Маючи набагато менше можливостей у порівнянні з артистами зі столиці СРСР, вона отримала значно більшу нагороду за служіння Мельпомені, — визнання публіки й улюблені ролі, в яких вона вклала всю свою душу.

У свої 80 років Ада Миколаївна не залишає театральні підмостки, так само великий її внесок і вплив у суспільне життя. Ада Роговцева зараз — не просто актриса, але й моральний орієнтир, приклад сили духу та шляхетності душі.

Автор: Cloud Konstantin

оцініть статью:

оцінка:3

Рубрики

Топ популярних

читайте також:

коментарії (0):